КОКАИН FishScale Искитим КОКАИН 99%

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!

Чё, пацаны, всем привет! Решил я вам рассказать свою историю, как я добыл закладки и сдал этот ебанутый ЕГЭ. Так что садитесь поудобнее, потому что будет жарко! Вот такая история: не так давно я попал в тёмную сторону наркотиков. Это было совсем неожиданно, но возможно, пизданул я слишком хардкора и так и прилетел на джанки уже в полном расколбасе. Да, бро, я закладки расколбасил, ёбаный в рот. Короче, иду я по улице, а тут встречаю своего старого товарища по фантикам. Он мне говорит, что у него есть бластеры - новая модная хуйня, которая просто зашибись попадает в кайф. Меня, конечно, заинтересовало и я решил попробовать. Всё казалось без б, я и сам охуел от того, как сразу же попал в другой мир. Но это было только начало. С каждым днём мои проблемы только увеличивались. В универ я уже не пошел, а вместо этого решил пойти подкрутить систему и попытаться сдать ЕГЭ. Пиздец, какой я был наивный. Я смирился с тем, что мне нужна была шпаргалка. Ну, куда же без неё, братан?! Подготовил всё как следует, сложил этаминал натрия в прыщик и засунул шпаргалку в конфетку, чтобы положить в задницу. Да-да, задницу, чтобы никто не заподозрил. Вся эта затея выглядела, конечно, как полный буллит, но что поделать, когда идёшь расколбаситься, то и мозги тянет на такие шаги. Я решил, что мне нужно это сделать, чтобы остаться на плаву, хотя бы до тех пор, пока я не смогу сойти с джанков. Ну, и пришел я на экзамен. Там все были уже готовы, сидят, зубрят и пытаются запихнуть новые знания в свои головы. А я знаю, что у меня всё уже есть! Стою в очереди, блядь, и думаю, как же всё-таки сделать, чтобы не выйти на пизду? И тут ко мне подходит препод и говорит: "Брат, покажи все карманы!" Я был в полной панике, но сумел сохранить самообладание и показал все пустые карманы. Он, конечно, не пошарил в моей заднице, ну и ладно, думаю, с этим всем гетто надо смириться. Ну, в общем, сел я за парту, достал шпаргалку из задницы и начал писать. Уууу, какой я просраный, ха! Чувствовал себя, братан, как герой из фильма - молодой, бесстрашный и с шпаргалкой в заднице! Но, братва, я не ожидал этого - все эти закладки, фантики и шпаргалки оказались полным говном. Я ничего не помнил, блядь! Я только и делал, что писал любую хуйню, чтобы хоть как-то отколотиться от шока. И вот результаты ЕГЭ наконец-то вышли. Конечно, я их не узнал лично, потому что я уже был в другом месте. А почему бы и нет? Я уже не мог сидеть дома и притихнуть, мне нужно было снова почувствовать этот кайф, который даёт мне джанки. Может, кому-то это и покажется странным, но для меня это стало нормой. Я жил в своем маленьком мирке, закрытом от всего этого школьного говна и расколбаса. И пусть, брат, все буллят меня и притесняют, я знаю, что я самый настоящий рэпер, который знает, что ему нужно в этой жизни. Всегда помните, что есть в этой жизни что-то большее, чем просто погрузиться в этот безумный мир. Сделав выводы, я советую всем расколбаситься только с любовью к музыке и своими мечтами, а не через наркотики и шпаргалки. Удачи вам всем, братаны!